- правознавець
- -вця, ч.Фахівець із правознавства.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
правознавець — [пра/возна/веиц ] а/ўц а, ор. а/ўцеим, м. (на) а/ўцеив і/ а/ўц у, мн. а/ўц і, а/ўц іў … Орфоепічний словник української мови
правознавець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Цыбуленко, Евгений Николаевич — Евгений Николаевич Цыбуленко Євген Миколайович Цибуленко … Википедия
муфтій — я, ч. 1) Мусульманський богослов правознавець у країнах Сходу, якому надано право розв язувати спірні питання. 2) Титул представника вищого мусульманського духівництва, що відповідає у християнстві титулу єпископа … Український тлумачний словник
улем — а, ч. Мусульманський богослов і правознавець … Український тлумачний словник
шейх — а, ч. 1) В арабських країнах – глава роду, а також сільський старшина. 2) Представник вищого мусульманського духівництва, богослов і правознавець … Український тлумачний словник
правник — (фахівець із правознавства, юридичних наук; практик у галузі права), правознавець, юрист … Словник синонімів української мови
правовід — іменник чоловічого роду, істота правознавець іст., арх., рідко … Орфографічний словник української мови